Дорогий друже!
Якщо:
• у тебе виникли непорозуміння з однолітками чи батьками,
• ти переживаєш почуття провини, страху,
• ти почуваєшся самотнім,
• страждаєш від нерозділеного кохання,
• маєш інші проблеми і не бачиш шляхів їх вирішення
Психологічна служба школи завжди готова підтримати тебе та надати необхідну допомогу.
Також ти можеш звернутися за Телефонами довіри:
0800 500 225 - Національна дитяча "гаряча" лінія «Телефон довіри» або 116 111
3-21-50 – Кременчуцький міський центр у справах дітей, сім’ї та молоді
(у робочі дні з 8.00 до 17.00)
Пам’ятай! Вихід завжди є!
КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ У МІСТІ КРЕМЕНЧУЦІ?
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі
097-643-29-68
Департамент у справах сімей та дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
м. Кременчук, площа Перемоги, 2 кабінет 114
(05366) 3-61-67, 098-839-11-61
Кременчуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області
м. Кременчук, вул. 29 вересня, 6
102
Кременчуцький міський центр соціальних служб
м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 15/4.
(0536) 75-85-65, 096-728-42-08
Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
м. Кременчук, пров. Л. Толстого, 38.
096-313-34-66
Служба у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 90.
(05366) 6-21-46, 067-531-86-02
Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
м.Кременчук, вул. Небесної Сотні, 54
(0536) 75-75-20
kremenchuk.poltava@legalaid.pl.ua.
Національна цілодобова "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
15-47, 116-123 або 0-800-500-355
"Гаряча лінія" системи безоплатної правової допомоги
0-800-213-103
Чат-бот #ДійПротиНасильства
(месенджер Telegram)
ЗНО та ДПА – СИТУАЦІЯ ТРИВОЖНА, АЛЕ БЕЗПЕЧНА
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Спочатку підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте необхідні підручники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер’єр кімнати жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картинки в цих тонах.
Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «трохи позаймаюся», а які саме розділи і теми.
Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того матеріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.
Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — перерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.
Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам’ятати напам’ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записувати. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.
Як запам’ятовувати матеріал. Психологи встановили, що наша оперативна пам’ять при одночасному сприйнятті здатна утримати і потім відтворити в середньому лише сім об’єктів. Тому матеріал краще розбити на смислові шматки, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові шматки матеріалу необхідно укрупнювати й узагальнювати, виражати головну думку однією фразою.
Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам’ятовувати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв’язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголовніше.
Використовуйте асоціації. Метод локальної прив’язки полягає у побудові для ряду, що запам’ятовується, об’єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення об’єктів. Таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучуваного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв’язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали матеріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.
Як повторювати? Перекажіть текст своїми словами, і ви легше його запам’ятаєте, аніж просто прочитавши багато разів, — адже це активна розумова праця. Загалом, будь-яка аналітична робота з текстом дозволяє краще його запам’ятати. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу тощо.
Конспектування. Виявляється, текст можна сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дужки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам’ятовування значно покращуються через образність запису.
Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш ніж на 7 частин, зв’язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх.
У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.
Виконуйте якомога більше різних опублікованих тестів з якогось предмета. Ці тренування ознайомлять вас із конструкціями тестових завдань.
Тренуйтеся із секундоміром у руках, засікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніколи не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.
Залиште один день перед іспитом на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на складніших питаннях.
ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ПСИХОЛОГІЧНО
Для того, щоб у кризовій ситуації не втрачати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто чекати, доки ситуація стане катастрофічною. Починайте готуватися до іспитів заздалегідь, помалу, по частинах, спокійно.
Якщо дуже важко зібратися з силами і з думками, спробуйте запам’ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу.
Щодня виконуйте вправи на зняття напруження, втоми, на розслаблення.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВТОМИЛИСЯ ОЧІ?
Виконайте дві будь-які вправи:
- погляньте по черзі вгору-вниз (25 с), ліворуч-праворуч (15 с);
- напишіть очима своє ім’я, по батькові, прізвище;
- фіксуйте погляд то на віддаленому предметі (20 с), то на аркуші паперу перед собою (20 с);
- намалюйте очима квадрат, трикутник — спочатку за годинниковою стрілкою, потім навпаки.
РЕЖИМ ДНЯ
Поділіть день на три частини:
- готуйтеся до іспитів 8 годин на день;
- займайтеся спортом, гуляйте, сходіть на дискотеку, потанцюйте — 8 годин;
- спіть не менше 8 годин, якщо хочете чи треба, влаштуйте собі тиху годину після обіду.
ЯК КРАЩЕ ХАРЧУВАТИСЯ
Харчування має бути 3—4-разовим, калорійним і багатим на вітаміни. Споживайте волоські горіхи, молочні продукти, рибу, м’ясо, овочі, фрукти, шоколад. Ще одна порада: перед іспитами не слід наїдатися.
ЯК ЛЕГШЕ ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ
- Не завжди що більший обсяг матеріалу, то важче його запам’ятати. Великий уривок вивчати корисніше, ніж короткий вислів.
- Запам’ятати легше те, що розумієш.
- Розподілене заучування краще від концентрованого. Учіться з перервами, а не все підряд, краще помалу, ніж одразу.
- Більше часу витрачайте на повторення по пам’яті. Це ефективніше за просте багаторазове читання.
- Якщо працюєте із двома матеріалами — великим і меншим — розумно починати з більшого.
ЯК ПІДТРИМАТИ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ
- Чергуйте розумову і фізичну працю.
- У гімнастичних вправах перевагу слід віддавати перекиду, свічці, стійці на голові, оскільки посилюється притік крові до клітин мозку.
- Бережіть очі, робіть перерву кожні 20-30 хвилин (відвести очі від книги, поглянути вдалину).
- Мінімум телепередач та роботи за комп’ютером!
ЯК УНИКНУТИ ХВИЛЮВАНЬ
- Запишіть на аркуші паперу, що вас непокоїть. Покладіть його під подушку або в ящик столу на сім днів. Доти, можливо, проблема вирішиться сама собою або її вже розв’яжете ви.
- Запитаєте себе: «Чи допомагає хвилювання впоратися із ситуацією?». Коли ви зрозумієте, що ні, придумайте щось, що дійсно могло б зарадити.
- Якщо ви можете порадитися з батьками, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряєте, і поговоріть з ним або нею. Удвох ви, напевно, придумаєте розумний план, як впоратися з вашими хвилюваннями.
- Пам’ятайте: занепокоєння — це емоція, а не метод вирішення проблем.
- Якщо ваші переживання стали нав’язливими, зверніться до шкільного психолога.